Поняття про ліс. Ліс як природна система: лісовий фітоценоз, біоценоз, біогеоценоз та екосистема. Особливості і відмінності лісових дерев та тих, що виросли поза лісом. Поняття про лісове насадження. Компоненти насадження, їх лісівниче та господарське значення.

Вступ. Поняття про навчальну дисципліну «Лісівництво»: її зміст, завдання та зв’язок з іншими лісівницькими фаховими дисциплінами, які формують спеціаліста лісового господарства. Ліс, як об’єкт природи і господарської діяльності людини.

Поняття про ліс. Ліс як природна система: лісовий фітоценоз, біоценоз, біогеоценоз та екосистема. Особливості і відмінності лісових дерев та тих, що виросли поза лісом. Поняття про лісове насадження. Компоненти насадження, їх лісівниче та господарське значення.

Рослинні компоненти лісу.

Відмінні ознаки (лісівничо-таксаційні показники) деревостану (елементу лісу) та методи їх визначення: походження, форма, склад, вік (клас віку).

Відмінні ознаки (лісівничо-таксаційні показники) деревостану (елементу лісу) та методи їх визначення: середній діаметр, середня висота, бонітет, повнота, запас, товарність.

Відмінні ознаки (лісівничо-таксаційні показники) деревостану (елементу лісу) та методи їх визначення: тип лісорослинних умов, тип лісу.

Поняття про екологічні фактори та їх класифікація. Зовнішнє середовище та його роль у житті лісу. Ліс і клімат: Значення клімату в житті лісу. Взаємозв’язок клімату та розповсюдження лісів на земній кулі.

Ліс і тепло: Значення тепла в житті лісу. Чутливість деревних порід до континентальності клімату. Вплив екстремальних (низьких і високих) температур на ріст і розвиток деревних рослин. Вегетаційний період.

Теплолюбність, зимостійкість та морозостійкість деревних порід. Відношення деревних порід до тепла: шкали Г.Ф. Морозова та П.С. Погребняка.

Ліс і світло: Значення світла у житті лісу. Відношення деревних порід до світла: шкали М.К. Турського та П.С. Погребняка. Світловий режим під наметом деревостану: зовнішні ознаки світлолюбних і тіневитривалих деревних рослин.

Ліс і волога: Значення вологи у житті лісу. Джерела вологи у лісі: вертикальні та горизонтальні опади. Водний баланс лісової території: складові елементи балансу та їх взаємозв’язок із лісом. Класифікація лісорослинних умов за вологістю, гігрогенний ряд та гігротоп. Відношення деревних порід до вологи. Потреба у волозі та вибагливість деревних рослин до вологи: шкала П.С. Погребняка.

Ліс і атмосферне повітря: Склад повітря, його особливості та значення для лісу. Вплив лісу на газовий склад атмосфери. Забруднення повітря і його вплив на ліс. Ліс і вітер: Фізична та фізіологічна дія вітру на ліс. Вітровали та буреломи. Шкала Бофорта. Вплив лісу на вітер.

Ліс і ґрунт: Взаємозв’язок лісу і ґрунту: вплив ґрунту на кореневі системи деревних рослин. Вплив лісу на ґрунт та специфічний взаємозв’язок окремих представників деревно-чагарникової рослинності із ґрунтом.

Відношення деревних рослин до ґрунту. Потреба та вибагливість деревних рослин до багатства ґрунту: шкала П.С. Погребняка. Рослинний опад та лісова підстилка: її типи та умови формування. Заходи по підвищенню родючості лісових ґрунтів.

Ліс і живий надґрунтовий покрив: Живий надґрунтовий покрив під наметом лісу та його роль в житті лісу. Рослини як індикатори вологості та родючості лісових ґрунтів. Негативний вплив живого надґрунтового покриву на поновлення лісу. Ліс і фауна: Фауна – складова частина лісового біогеоценозу. Значення тварин в лісі: позитивний і негативний вплив фауни на ліс.

Поняття про поновлення лісу, його види та значення. Природне насінневе поновлення лісу: етапи та їх характеристика.

Природне вегетативне поновлення лісу: різновидності та шляхи регулювання.

Лісівнича оцінка природного насінневого та вегетативного поновлення. Методи обліку природного поновлення лісу. Шкали успішності природного поновлення лісу та їх господарське використання.

Поняття про ріст і розвиток деревних рослин. Фактори, що впливають на взаємодію деревних рослин у деревостанах.

Вікові періоди в житті лісу. Класифікація дерев у лісі за ростом (шкала Крафта) та її практичне значення.

Лісівнича характеристика насаджень за відмінними ознаками: чистих і мішаних, простих й складних, одновікових і різновікових.

Вчення Г.Ф. Морозова про лісозміни. Фактори, що обумовлюють зміну порід. Види лісозмін: короткочасні, тривалі та багатовікові.

23. Заходи щодо регулювання процесів лісозмін.

Варіанти лісозмін, характерні для лісів України.

Загальні поняття про типи лісу. Вчення Г.Ф. Морозова про типи насаджень та його значення для розвитку лісової типології. Класифікацйна сітка типів лісу Є.В. Алексєєва, П.С. Погребняка та Д.В. Воробйова.

Лісівничо-екологічна характеристика гігрогенного та трофогенного рядів (принципи А.А. Крюденера). Основні класифікаційні одиниці (таксони) лісової (лісівничо-екологічної) типології: тип деревостану, тип лісорослинних умов, тип лісу.

В.М. Сукачова про типи лісу. Порівняльна характеристика типологій П.С. Погребняка та В.М. Сукачова.

Характеристика та діагностичні ознаки найбільш поширених типів лісу та едатопів регіонів розміщення природних зон України.

Значення лісової типології та типів лісу для науки та практики лісогосподарського виробництва.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

Практична робота № 1: «Первинна нормативно-правова та законодавчо-розпорядча документація в галузі лісового господарства».

Практична робота № 2: «Визначення компонентів насадження та відмінних ознак (лісівничо-таксаційних показників) деревостану (елементу лісу)».

Практична робота № 3: «Вплив екологічних факторів на ліс».

Практична робота № 4: «Облік природного поновлення та проектування (вибір) заходів сприяння природному поновленню лісу».

Практична робота № 5: «Динаміка росту лісових насаджень та закономірності зміни їх лісівничо-таксаційних показників у процесі росту та розвитку».

Практична робота № 6: «Виробничо-практичне дослідження варіантів лісозмін, характерних для лісів України».

Практична робота № 7: «Виробничо-практичне вивчення основних типів лісу України та конкретного регіону».

Практична робота № 8: «Навчально-виробниче встановлення основних класифікаційних одиниць (таксонів) лісової (лісівничо-екологічної) типології».