Тема 9. Основний зміст пізнавальної діяльності. Поняття „гносеологія". Проблема пізнання у філософії. Поняття пізнання та його рівні. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання. Опосередковане та безпосереднє пізнання. Логіка та інтуїція. Пізнання та творчість. Пізнання і знання. Проблема істини. Практика як критерії істини. Практика як спосіб ставлення і відношення людини до світу і до самої себе. Типологія видів практики: виробничої, соціальної, політично

Вступ. Філософія як специфічний тип знання. Поняття „філософія". Місце філософії в самопізнанні людини. Основні джерела філософії: міфологія, релігія. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу. Структура світогляду. Типи світогляду. Світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння. Предмет і функції філософії.

Тема 1. Філософія Стародавнього світу. Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Стародавня філософія як зародок і колиска всіх наступних типів філософії. Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії. Проблеми філософії Стародавнього Китаю. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість.

Тема 2. Філософія європейського середньовіччя та епохи Відродження. Загальна характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час переходу від античності до середньовіччя. Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.

Тема 3. Філософія Нового часу. Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм. Новий філософський ідеал у філософії просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.

Тема 4 . Філософія XIX —XX століть. Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії ХІХ-ХХ століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя. Некласична філософія XX століття: основні напрямки та їх особливості. Критика цінностей західних техногенних цивілізації, відмова від проектів тотального перевлаштування світу, сцієнтизм та антисцієнтизм, проблеми ірраціонального.

Тема 5. Філософ­ська думка в Україні. Джерела української філософської культури. Становлення українського неоплатонізму ХIV - ХVІ століть. Філософська думка українського ренесансу. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії. Філософія Т.Г.Шевченка. Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.

Тема 6. Проблема буття у філософії. Поняття „онтологія", „буття". Фундаментальне значення проблеми буття в філософії. Основні виміри буття ( буття речей, природи, людини, духовного і соціального). Світ як всеохоплююча реальність. Єдність природи, суспільства і людини, матеріального буття і людського духу. Практичні витоки людського поділу реальності на об'єктивну та суб'єктивну. Реальність буття та небуття. Єдність матерії, руху, простору, часу.

Тема 7. Духовний вимір людського буття. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об'єктивної та суб'єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається. Проблематика походження, розвитку і сутності свідомості. Свідомість і мова. Структура та функції свідомості. Свідомість та самосвідомість, свідоме, підсвідоме, несвідоме. Загадкові явища людської свідомості та психіки. Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральн

Тема 8. Основи філософського вчення про розвиток. Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв'язки. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Принципи діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення.

Тема 9. Основний зміст пізнавальної діяльності. Поняття „гносеологія". Проблема пізнання у філософії. Поняття пізнання та його рівні. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання. Опосередковане та безпосереднє пізнання. Логіка та інтуїція. Пізнання та творчість. Пізнання і знання. Проблема істини. Практика як критерії істини. Практика як спосіб ставлення і відношення людини до світу і до самої себе. Типологія видів практики: виробничої, соціальної, політично

Тема 10. Філософський аналіз суспільства. Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як самоорганізуюча система. Роль географічного природного середовища у житті суспільства. Матеріальні основи розвитку суспільства. Політична система суспільства. Громадське суспільство: поява, основи, ознаки. Сутність та структура духовного життя суспільства, поняття „культура" як єдність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством.

Тема 12. Глобальні проблеми людства. Контрольна робота.

Тема 3. Філософія Нового часу.

Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.

Новий філософський ідеал у філософії просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.

Тема 4 . Філософія XIX —XX століть.

Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії ХІХ-ХХ століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.

Некласична філософія XX століття: основні напрямки та їх особливості. Критика цінностей західних техногенних цивілізації, відмова від проектів тотального перевлаштування світу, сцієнтизм та антисцієнтизм, проблеми ірраціонального.

Тема 5. Філософ­ська думка в Україні.

Джерела україн­ської філософської культури. Станов­лення українського неоплатонізму ХIV - ХVІ століть. Філософська думка українського ренесансу. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях.

Г.Сковорода — родоначальник української класичної філософії. Філософія Т.Г.Шевченка.

Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.

Тема 6. Проблема буття у філософії.

Поняття „онтологія", „буття". Фундаментальне значення проблеми буття в філософії. Основні виміри буття ( буття речей, природи, людини, духовного і соціального). Світ як всеохоплююча реальність. Єдність природи, суспільства і людини, матеріального буття і людського духу.

Практичні витоки людського поділу реальності на об'єктивну та суб'єктивну. Реальність буття  та небуття. Єдність матерії, руху,  простору,  часу.

Тема 7. Духовний вимір людського буття.

Свідомість людини як діалектичне співвідношення об'єктивної та суб'єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.

Проблематика походження, розвитку і сутності свідомості. Свідомість і мова. Структура та функції свідомості. Свідомість та самосвідомість, свідоме, підсвідоме, несвідоме. Загадкові явища людської свідомості та психіки. Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна

Тема 8. Основи філософського вчення про розвиток.

Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв'язки. Загальні ознаки і людський критерій розвитку.

Принципи діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення.

Тема 9. Основний зміст пізнавальної діяльності.

Поняття „гносеологія". Проблема пізнання у філософії. Поняття пізнання та його рівні. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання. Опосередковане та безпосереднє пізнання. Логіка та інтуїція. Пізнання та творчість. Пізнання і знання. Проблема істини. Практика як критерії істини. Практика як спосіб ставлення і відношення людини до світу і до самої себе. Типологія видів практики: виробничої, соціальної, політично

Тема 10. Філософський аналіз суспільства.

Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства.

Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

Роль географічного природного середовища у житті суспільства. Матеріальні основи розвитку суспільства. Політична система суспільства. Громадське суспільство: поява, основи, ознаки. Сутність та структура духовного життя суспільства, поняття „культура" як єдність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством. Історичн

Тема 11. Роль особистості в історії.

Тема 12. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей. Проблема суб'єктивного вибору. Цінність і ціль. Цінність і життєвий смисл. Базові цінності людського буття. Цінність орієнтації. Вищі духовні цінності. Поняття про духовну досконалість.

Тема 12. Глобальні проблеми людства.

Контрольна робота

Світова філософська традиція від найдавніших часів до сучасності

Розвиток людського пізнання та людське пізнання розвитку

Філософська концепція людини