Шлях Нечипора Варениченка: від правдошукача до розбійництва. Життєва історія Максима Гудзя. Другорядні образи роману. Жіночі образи роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини

ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва.

Іван Нечуй-Левицький. Життя і творчість письменника як новий імпульс української літератури. «Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей.

Розвиток мовлення. Письмовий твір «Як жити, щоб не стати «кайдашевою сім’єю» за твором І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Панас Мирний (П. Рудченко). Основне про життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - перший український соціально-психологічний роман. Широта представлення народного життя в романі

Шлях Нечипора Варениченка: від правдошукача до розбійництва. Життєва історія Максима Гудзя. Другорядні образи роману. Жіночі образи роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини

Урок розвитку мовлення. Усний твір-роздум «Так оце та правда?» за романом П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Контрольна робота за творчістю І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного (тестові завдання)

«Театр корифеїв». Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич). Основне про життєвий і творчий шлях митця, світогляд, багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. І. Карпенко-Карий і «театр корифеїв». Драматургічне новаторство письменника

Іван Карпенко-Карий. Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.

Іван Франко – письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності, її вплив на культурний і політичний розвиток України.. Лірика збірки з «Вершин і низин». Загальне уявлення про композицію збірки. Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму у вірші «Гімн» («Замість пролога»)

Іван Франко. Суперечки про роль краси і користі («Сікстинська мадонна»). Поетична збірка «Зів’яле листя», загальне уявлення про її композицію. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність)

Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні…» Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, ствердження невмирущості і почуттів, ідеалу кохання. Філософська поезія. Змістовний зв’язок «Легенди про вічне життя» з поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність кохання

Поема «Мойсей» - один із вершинних творів І.Я.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до поеми «Мойсей» - заповіт українському народові

Іван Франко. Новела «Сойчине крило» - жіноча доля в новітній інтерпретації (ідеї, проблеми), художні шукання прозаїка. Франко й український модернізм

Новела Івана Франка «Сойчине крило». Образ героя-адресати – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманізм новели. Значення творчості І.Франка, її актуальність

Обов'язкова контрольна робота №1.

Література рідного краю. Ознайомлення з художніми творами митців рідного краю (відповідно до вікових зацікавлень студентів)

Особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського прозового модернізму Михайло Коцюбинський. Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели у творчості М.Коцюбинського. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму.

М.Коцюбинський. Психологічна новела «Intermezzo» з жанровими ознаками «поезії у прозі». Автобіографічна основа. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Поетика імпресіонізму

Михайло Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи

Михайло Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Фольклорне тло твору. Образи й символи повісті. Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання

Ольга Кобилянська. Життя і творчість. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – зразок раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї. Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви новел «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique». Автобіографізм «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»). Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму

Образи нових жінок-інтелектуалок: талановитої піаністки Софії, аристократичної Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»). Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь. Глибокий психологізм твору як новаторство О. Кобилянської

Урок позакласного читання. Ольга Кобилянська «У неділю вранці зілля копала»

Василь Стефаник. Життя і творчість. Новаторство письменника. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного. Багатозначність символічних образів.

Володимир Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність. Винниченко-художник. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені

Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). Образ панни (Мусі) – утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новели. Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка

Контрольна робота (тестові завдання) за творчістю М.Коцюбинського, О.Кобилянської, В.Стефаника, В.Винниченка. Аналіз контрольної роботи

Леся Українка (Лариса Косач). Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І. Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту

Леся Українка. Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»). Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»

Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси

Леся Українка. «Лісова пісня». Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша. Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією

Повторення, систематизація й узагальнення вмінь, знань та навичок. Узагальнення набутих вмінь та навичок

Провідна роль поезії у 20 роки ХХ ст. Микола Вороний. Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму

Олександр Олесь. Коротко про життя і творчість, світоглядні переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості поета. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»). Драматичний етюд Олександра Олеся «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя

«Розстріляне відродження». Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Суспільно-історичні умови розвитку, основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження», домінування соцреалістичної естетики в 1930-ті роки. ЛІТЕРАТУРНИЙ АВАНГАРД (оглядово) Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М.Семенко – сміливий ек

Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («

Євген Плужник. Один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні

Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях М.Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство. Захоплення красою й величчю світу (*«Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до ан

Микола Хвильовий (М.Фітільов). Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції, між загальнолюдськими, вічними цінностями й політичною кон’юнктурою. Реальне та уявне у творі. Образ ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність

Юрій Яновський. Творча біографія письменника, загальна характеристика творчості. Ю.Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття. Романтизована стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»). Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору. Проблеми творення нової української культури, духовності української людини, її самоусвідомлення в новій дійсності, символічніст

Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Роман «Місто». Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в н

Остап Вишня (Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно-мистецького середовища. Письменник і його час. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риса індивідуального почерку Остапа Вишні. Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках. «Моя автобіографія»

Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії. Микола Куліш. Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах.

Сатирична комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Богдан-Ігор Антонич. Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи і людини, ідея життєствердження. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», *«Коляда»). Роздуми над поезією Б.-І.Антонича

Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк. Коротко про митця. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». Її актуальність, символічність назви. «Напис на книзі віршів…» – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків

Іван Багряний( І.Лозов’ягін). Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за визволення. Жанрові особливості (динаміка сюжету, неоромантичність та ін.). Символіка роману, ідея перемоги добра над злом. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу

Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Олександр Довженко. Трагічна творча біографія митця. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Довженко-художник. Довженко-прозаїк (оповідання часів війни, кіноповість «Україна в огні»)

О.Довженко. Джерело вивчення історії життя письменника і трагічної доби – «Щоденник». Правда про український народ, його історію крізь призму авторського бачення й оцінки. Національні та загальнолюдські проблеми, поєднання особистісного, виражального начала з публіцистикою

О.Довженко. Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність.

О.Довженко. «Зачарована Десна». Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина, митець. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті

Олесь Гончар. Коротко про письменника. Загальна характеристика доробку письменника. Творчий злет у 1960-ті роки. Його громадянська й життєва позиції, роль у духовному відродженні нації. Рання новелістика (1940-ві роки), її неоромантизм. Мрія і дійсність у новелі «Модри Камень». Романтична ідея кохання, що перемагає смерть. Образи українського бійця і юної словачки Терези. Особливість оповіді, роль кольорової гами в новелі

Ознайомлення із життям і творчістю письменників-земляків

Обов’язкова контрольна робота №2 (тестові завдання).

Аналіз контрольної роботи. Повторення й узагальнення набутих вмінь і навичок